ти можеш мовчати про свою родину і плювати хочеш ти на думку цілої країни тихий наркотик так пульсує в моїх венах. хто мені скаже в цьому світі де ми? по вулицях похмуро по старих будівлях дощ люди проходять мені так всеодно якось я поглядом проводжу вже вкотре по калюжі в душі ще залишилися ті хто не байдужі мам а знаєш як мені не вистачає отого хліба як просив після купання та буває так хочеться до тебе притулитись і за здоров'я богу помолитись А знаєш для мене є прикладом ніхто як тато як сильно хочу я частіш вас тату обіймати ви приклад мій гартований роками комок в душі стоїть так важко ці рядки писати я добре уже знаю нема нікого важливіших за батьків мами і тата хай де би ти не був завжди вони чекають тебе в хаті рідніших ти не знайдеш ніде більш на планеті батьки в душі на завжди хоть деби був у світі мам тат пробачте за такого сина так я вже зовсім не мала дитина ви є найкращі ви наші вчителі ми всі вклоняємося вам тут до землі роки проходять люди міняються ніхто не вічний ніхто не залишається колись ми батьками також будем задумайтесь друзі в цьому слові я згоден