А тепер ніби в жарт, всюди сплутані вулиці, І чомусь тут для тебе ніде знаків нема ліхтарі ніби мерзнуть, стоять і сутуляться виглядають спідлоба з-за дерев крадькома. Німий вітер спустився на літні алеї, І покликав тебе, тільки знову без слів Він сьогодні крізь тишу буде вести до неї Та для чого тобі знати нових богів Вавилон не будуй, та не думай про вчора Ледь не кожен сьогодні придумує біль Твої мрії безглузді , тимчасова опора Розїдають реальність немов рану сіль ліхтарі ніби мерзнуть, стоять і сутуляться, знаки є, та чомусь всі ведуть в забуття знаєш, мабуть проблема твоя це не вулиці Сам собі випадково заплутав життя. ©Рома Тытюк