Невелике село великі чоботи Невелике село великі клопоти небагато тут друзів зато кращі вони зними я гуляв від зорі до зорі сварок з ними нема бо самому тут сумно як посваришся зними то сидиш і нудно зними що тільки тут в селі ми не робили навіть з іншого селе виродків ми били прогоняли ми ворга з нашого села получяли ми ї самі що текла слеза приходили ми биті казали що впали та бої не чесні завжди ми вигравали по забутих будівлях лазили ми славно получяли ми потім від батьків не слабо ну а потім уже якби внаказанье нам казали город весь переорати припев у сели моїм сумно не бувае тількі тоді коли друзів тут немає тоді сидиш ти сам на самоті або с татом катаешся на жигулі та коли е друзі весело стає берем велосипеди і летимо на берег хоч уже й прохладно купалися ми головне щоб не побачили це батьки А бувало таке що ламався лясік тоді ти як без рук бігаеш як песик та друзі ніколи в біді не кидали на раму сідаеш і погнали літали ми так що здіймався вітер всі гуси собаки убігали швитко називали нас халамидникт малі та любили нас на усьому селі помогали ми всім хотоб нас не просив тому ї пробачяли всі наші гріхи а їх у нас насправді було вже чимало та як їх би у нас не було не було б чого своїм дітям згадать про село припев у селі моїм сумно не бувае тількі тоді коли друзів тут немае тоді сидиш ти на самоті або з татом катаешсья на жигулі та коли є друзі весело стае берем велосипеди і летимо на берег хоч уже прохладно купалисч ми голоане щоб це непобачили батьки