Вавилон не зник
Місто ГРІХА [Інтро] Одне місто… одна мова… А потім кожен — сам за себе. Вавилон пам'ятає… Починаємо! [Куплет 1] Колись один народ, один спільний шлях, Одна мова на всіх, один вогонь в серцях. Не ділили цей світ, не шукали кордонів, Та бажання зросло — і зламало закони. Стало тісно навколо, сусід вже чужий, Кожен тягне на себе, кожен хоче свій. «Мені мало землі! Мені мало висот! Я побудую вершину, я зміню цей світ!» Егоїзм піднімався, мов хвиля з пітьми, Ще учора — брати, а сьогодні — чужі. І слова ті самі, та немає моста, Бо у кожного правда тепер лиш своя. [Приспів] Вавилон! Вавилон! — місто гріха, Де між нами росте невидима стіна. До небес підняли кам'яний моноліт, А між нами зникає єдиний наш світ. Вавилон! Вавилон! — кожен сам собі бог, Кожен хоче вершини, не бачить доріг. Ми хотіли висот, та забули просте: Без взаєморозуміння не збудуєш нічого! [Куплет 2] «Збудуймо собі місто, залишимо слід, Хай побачить наш подвиг майбутній наш світ!» Вежа в небо — немовби безмежна мета, Та за каменем камінь — порожнеча й пітьма. Не про цеглу і стіни ця давня легенда, Не про те, хто піднявся вище за небо. Це про те, як бажання зростає в людині, І руйнує мости між людьми щохвилини. Ми хотіли розбігтись, щоб зникла напруга, Щоб не бачити більше нікого навколо. Кожен вибрав свій шлях, кожен власний маршрут, А колишні слова вже стіна [Фінальний приспів] Вавилон! Вавилон! — місто гріха, Де між нами росте невидима стіна. Ми підняли до неба кам'яний моноліт, Та забули: єдність — це справжній наш світ! [Аутро] Одна земля… Та мільйони доріг. Одна історія… І той самий поріг. Вавилон не зник — Він живе поміж нас.
You may also like

Leave a comment
See track description ↑
FIRE 🔥