Не я ... Він

НЕ Я — ВІН [ІНТРО] Я знову падаю вниз… І знову піднімаюся. Думаю, що саме я визначаю цей шлях… Та, можливо, це не я. [КУПЛЕТ 1] Природа промовляє: «Бери, Якщо це тобі вигідно». Хочеш — бери, Не хочеш — іди далі. Я знаю цей голос, Він живе в мені. «Якщо це не для мене — Навіщо воно взагалі?» Та я роблю крок, Хоч розум опирається. Вірю понад знання, Навіть коли бракує сил. Через силу кажу: «Зробимо», Навіть коли навколо темрява. Бо кожна трудність Спрямовує мене до молитви. Я зробив усе, Що міг у цю мить. А потім усвідомив: Це зробив не я. [ХУК] Не я… Не я — Він. Я зробив свій крок, А далі — Він. Не я… Не я — Він. Я відпускаю все, Що тримав у собі. Від «дай» — до «віддам», Від «сам» — до «Він». Не я… Не я — Він. [КУПЛЕТ 2] Що чистішим стає Те, що я прагну знайти, То виразніше бачу Власну темряву. Наче світло приходить Не приховати мій стан, А чесно показати, Хто я є насправді. У мені немає Щирого наміру віддавати. Я прагну любові, Та водночас хочу отримувати. Малхут каже: «Я нічого не знаю. У мене немає сил. Я порожній і не знаю, куди йти». А Кетер відповідає: «Він може все. Він — абсолютне добро. І мета є досконалою». Між цими двома точками Пролягають відстань і біль. Та саме ця відстань Формує моє клі. [ХУК] Не я… Не я — Він. Я зробив свій крок, А далі — Він. Не я… Не я — Він. Я відпускаю все, Що тримав у собі. Від «дай» — до «віддам», Від «сам» — до «Він». Не я… Не я — Він. [ФІНАЛ] Не кажи: «Я помилився». Не кажи: «Я все зіпсував». Кожен крок, кожне падіння Наближали мене до мети. Усі мої розрізнення, Увесь біль і весь шлях — Це частини одного клі, Що формується в мені. Я виправляю свою частину В одній великій душі. І що ближче я до віддачі — То менше залишається «я». Реальність не зміниться. Зміниться мій намір. Від отримання — до віддачі. Від «я» — до «Він». [ОСТАННІЙ ХУК — ТИХО] Не я… Не я — Він. Не я… Не я — Він. Я зробив свій крок… А далі — Він. Не я… Не я — Він.