аудио биография

Пологи стали тихими, тільки вибухи замість слів, За кілька годин знайомий двір уже не той, що був. Вісім годин — і місто опинилось в чужих руках, Я ще не знав, що цей день залишиться назавжди в думках. Я ще не знав, що війна перепише моє життя, Що дитинство, двори й під'їзди залишаться десь за плечима. Не знав, що з цих моментів почнеться мій власний архів, І кожен наступний рядок буде пам'яттю тих, хто не вцілів. Ми йдемо тихо — ніч нас тримає в собі, Стільки диму за плечима, що не видно вже слідів. За спиною сотні втрат, та не згас в очах мотив, Скільки раз падав на землю — стільки разів і встав з колін. На шостому аркуші блокнота, перші рядки лягали криво Я тоді ще не підозрював що це стане моїм архівом Від окупації до фронту від бліндажів до мирних стін Я проніс крізь час і відстань десятки власних перемін Я не герой з кінострічки не легенди з новинних шпальт Просто хлопець з району що записував свій шлях І поки б'ється моє серце в грудях І поки чую Поки чую цей ритм Я виріс там, де сірі райони знали кожен наш крок, Де старі під'їзди ховали більше, ніж будь-який блокнот. Дитинство між дворами, підвали, бетон і пил, Тоді я навіть не думав, що колись назву це своїм тилом.