там де душа

0:00

«Вище » Я не чекаю, поки стане легко... Я не торгуюся з небом за право йти. Коли мовчить серце — говорить віра. Коли кричить его — я роблю крок уперед. Куплет 1 Віддача без радості — просто форма без вогню, Любов не живе там, де холод у строю. Навіть коли тіло шепоче: «Не хочу вже йти», Я змушую темряву в собі назавжди замовкнути. Радість не купиш наказом, не виб'єш з грудей, Її запалює світло, що сходить згори до людей. Кожен крок заради інших — мов виклик собі, І небо відкриє двері тому, хто не зрадив в боротьбі. Печаль — це не просто біль, це тріщина віри всередині, Коли забуваєш, Хто тримає світ у єдиній долині. Я не дивлюсь лише очима — цього замало мені, Бо істина народжується вище знання у глибині. Приспів Вище знання — навіть коли темрява тисне, Правою лінією серце до світла зависне. Не зупинюсь, поки душа не загорить, Бо тільки віра здатна смерть перемогти. Вище знання — хай розум кричить: «Не лети!» Я знаю — без боротьби не знайти висоти. Дві лінії сходяться в одну мить, І тоді душа починає жити. Куплет 2 Ліва відкриє правду — хто я насправді є, Права навчить довіряти, навіть коли все б'є. Без лівої права втратить силу свою, Лише разом вони ведуть до справжнього бою. Посеред двох берегів народжується шлях, Там, де душа оживає, а не гине у страх. Все, що краде мої сили — не має влади наді мною, Я вириваю коріння слабкості власною рукою. Найбільший ворог — не люди і навіть не час, А той голос усередині, що постійно тягне назад. Самоїдство — це пастка, де гасне життя, Я розриваю кайдани — і починаю з нуля. Не залишайся в печалі — виривайся на світло, Кожен новий підйом робить серце гранітним. Можна двадцять років шукати, та стояти без змін, Якщо не прагнеш добра — не народиться новий ти. Фінал Вище знання... Вище страху... Вище себе... Доки в мені живе віра — я не впаду. Бо радість — це зброя душі. І тільки через неї людина стає світлом.

10 Comments