Форма любві

[ІНТРО 0:00–0:10 | біт сам] (без голосу / можна шепіт на 0:08) (тихо) Не для себе… [КУПЛЕТ 1 | 0:10–0:32] Весь світ створений не для кайфу — для трепету (стоп) Не для шуму в голові — а щоб серце не сліпло Любов до ближнього? — тільки коли Я знімаю з себе корону і тисну “delete” (йо) Самовідміна — не мінус, а ключ Его мовчить — і з’являється суть Ми тут не збирались для ролей і сцен Ми закладаєм фундамент віддачі, не схем [КУПЛЕТ 2 | 0:32–0:54] Людина росте не в бажанні урвать А в здатності щось без розрахунку віддать (стоп) Трепет — коли бачиш, що ти не центр Любов — коли стаєш подібним, не зверх (ха) Підйом — падіння, плюс — мінус, знов Подібність — протилежність — рухає кров Ми навіть не тямим, наскільки сильна Сила віддачі — вона не видима (грр) [БРІДЖ | 0:54–1:05 | напівшепіт → наростання] Самовідміна — це мінус “для себе” Прибрав розрахунок — система ожила Перше правило — зарубай, як є: Творіння — одне. Немає окремих. [ФІНАЛЬНИЙ КУПЛЕТ | 1:05–1:23] Тертя сердець — іскри, тепло, напруга Так народжується форма любові, не букви Хай кожна твоя дія — не для “я” А щоб хтось поруч вистояв дня Віддавай, навіть коли пусто всередині Допомагай, навіть без свідків імені Тут або ти в системі — або шум (стоп) Я вибрав рух. [АУТРО | 1:23–1:30 | біт] (тихо) Не для себе.