(Verse 1)

В темряві галактик, де зірки мовчать, Бог це звук, що струни грають, в тиші мчать. 11 вимірів, де розум не спить, Кожен ритм — це биття, кожен біт — це крик. Відлуння всесвіту, вібрації в повітрі, Моя душа в космосі, де страхи не вміють. Кожен крок — це стрибок, в безодню, в простір, Відчуваю, як темрява мене обіймає, простір. Між реальністю й ілюзією, що живе в умі, Я ловлю ці хвилі, як рибу у воді. Звук, що розриває тишу, як грім уночі, Галактичний ритм, що веде в темряві. Відбитки струни, що рвуться на шматки, Цей світ — моя сцена, я граю без паузи. Пустота навколо, але серце пульсує, Кожен біт — це молитва, що всесвіт чує.