Leave a comment
WOW ⚡
всі листи розчиняються неначе під вогнем скрипучий метал. мені завжди не вистачало слів, Але я намагався все ж завжди писати,.. опустився до їдкого диму, що пустує, як дикий хижак Ненаситний у грудяк . тому моє серце і охололо Знайшов в собі режим "мороз". І нехай пробачать мені всі білі стіни за весь цей бруд-брехні, мою причетність , Ну що, знову з цього ж місця Не втомився від себе тікати? Все знову поверниться сюди, Впаде в літаргичний сон у холодну зиму, я бездушний погляд кину : "якщо на цьому убогому світі" : хтось, хто на мене схожим Хоч чимось. Зростом, голосом,тощо, Запаліть поховальне багаття -, Замість ліхтарик у небо, Як сигнал, Щоб планета палала Мене терплять як данність, значить навряд нас двох потерплять у нас в місті, країні/планеті,... Навіть ворожка-вічної волі, прирекла мені битися головою о стіну чи лід багато років я сиджу на снодійних, По моєму років так п'ять. На прегабаліні і транквілізаторах Десь ще роки чотири , І шість на психоактивних наркотиках Ми нехтуємо байдужісттю, почуттями, нами. Віддаючи все і вся хз кому/хз чому... Хто цькує,єбе, виносить нервові клітини, мізки і робить - біль У світ страждання, люди - єбучій несучі ! Ми непомічаємо самотність до талого, Десь ти п'яний чи п'яна як сука, В кращому випадку На даху/балконі/карнізі В гіршому- Під першим поверхом на землі Не бажаючи бути собою, кожен частину себе вирізає Кожен ранить, ампутує свою унікальність-своє я . Так глибоко і без наркозу ! Приносячи самі- собі сором, фобії, залежності і біль. Нам би всім розсудливим бути- Озирнутися там і тут. Але все завжди не так... "ей - люди суки, блядь, паскуди, Ви не за правилами тут!!!" Крикнувши с балкона крок вниз... Падаєш ти/він/ви/ЧСВ....
You may also like