1.Хочу репчик зачитати про свою країну, Сильну державу яка зветься Україна. Так я українець, і я цим пишаюсь, Ті хто бояться виїхають, ну а я лишаюсь. Це моя моя країна, це моя земля Тут мій дім, мої друзяки, тут моя сім'я. Я в ній народився, нею гордий буду вік Ну а той хто втік, значить вже не чоловік. Програш 2. Налетіло окупантів вже до нас доволі, Хотіли занепастити нашу віру, нашу волю Хотів захопити нас як кримських татар, Та тільки налетів там град, це Український байрактар. Навіть дикі гуси за Україну стали, Такого ви хотіли? Цього ви бажали? Не здається Україна, не впаде на коліна Будем її захищати, бо вона у нас єдина. Вбережи московська мати, ти від смерті свого сина, Хай не льється відрами ота кров не винна, Не такого ти хотіла, не для цього ростила сина, Щоб побачити його останній раз у домовині. Програш 3. Прошу схаменися, не вір в пропаганду, Не пускай ти свого сина у ворожу банду. Не хотіли ми війни, не лотіли вбивати Та не дозволимо тобі враже кров невинну проливати. Ще давним давно написав слова Шевченко, Зацитую в цьому репі пару слів, легенько: Кохайтеся чорнобриві, та не з москалями, Бо москалі чужі люди - роблять лихо з вами. З вами був Redstoun, Слава Україні!