як дитиною, бувало, упаду собі на лихо, то хоч в серце біль доходив, я собі вставала тихо, що болить? мене питали, Але я не признавалась я була малою горда, щоб не плакать, я сміялась. А тепер, коли для мене жартом злим кінчиться драма І, забувши давно гордисть, плачу я, щоб не сміятись.