​Зранку будильник ріже тишу, наче гострий ніж,

​Зранку будильник ріже тишу, наче гострий ніж, Дивишся в дзеркало: «Ну що, козаче, знов кудись біжиш?» Місто бетонне дихає смогом, вічний марафон, Всі продають свій час за копійки, втикнувши в телефон. Ми пишемо сценарії самі, але плутаємо ролі, Шукаємо баланс між щастям і смаком старої болі. Дитинство промчало експресом, лишивши розбиті кеди, Тепер на плечах не рюкзак, а проблеми, борги й бесіди. ​Але життя не лінійне, воно як старий крутий трек, Де кожен перехожий — це книга, жива душа, людина-кочегар. Хтось ламається відразу, спіймавши перший удар, А хтось із попелу встає, перетворюючи шрам у свій дар. Ми цінуємо моменти, коли вже пізно щось повертати, І часто блукаємо в темряві, забувши, де рідна хата. Та кава гаряча зранку і перші промені за спиною Нагадають про головне: поки ти дихаєш — ти живий. ​Приспів ​Життя — це складний біт, під який ми всі танцюємо, Ми падаємо вниз, але на стінах долю знов малюємо. Крізь терни до зірок, крізь холод і зливу німу, Головне — пам'ятай, хто ти, і не піддавайся тиску й диму. Життя — це просто спалах між минулим і тим, що буде, Хай небо розсудить, але твій крок цей світ не забуде. ​Куплет 2 ​Бувають дні, коли в кишені лише вітер і пустота, А в голові кружляє думками німа й тягуча тоска. Друзі зникають з радара, варто лише наступити біді, І ти залишаєшся сам на сам у каламутній воді. Але саме там, на дні, де немає зони комфорту, Ти розумієш, скільки ти вариш і якого ти, брате, сорту. Життя не дає гарантій, воно видає лише аванси, І якщо ти сьогодні впав, це не значить, що зникли шанси. ​Цінуй тих, хто поруч, коли на душі люта зима, Бо шмотки і тачки — це пил, під ними правди нема. Важливе тепло тих рук, що піднімуть у скрутний час, І просте слово «тримайся», що рятувало нас не раз. Крок за кроком вперед, хай дорога крута й терниста, У кожного в серці живе своя мрія — світла і чиста. Пиши свою повість сміливо, чорнило ще не засохло, Ми вивезли стільки всього, щоб зараз ми просто здохли? ​Аутро ​Так… Просто цінуй кожен подих. Кожен світанок, кожен захід сонця. Це твоя історія. Твоє життя. (Музыка плавно згасає, залишається лише чистий стукіт серця в такт біту, який теж затихає).