Капібара

Капібара Текст Капібара Куплет 1 Сутеніє двір, під’їзд дихає сирістю, Я виходжу повільно, як тінь із дитинства. На лавці братки — всі важливі, як плани, А я йду повз них, в мене інші справи. Мій шлях прямий, як маршрут біля хати, Хочу тиші всередині, хоч би на хвилину вдихнути. Світ суне, крутить, як лотереї барабан, Та я спокійний всередині — я капібара, братан. Приспів Капібара… не нервує, не кричить, Просто пливе по течії, як життя летить. Капібара… світ шалений, круговерть, Та я тихий, мов болото — все приймаю, як є. Куплет 2 Хтось мчить по району, мов вітер із новин, Хтось кричить про проблеми, ніби зриває дзвін. А я сиджу на бордюрі — несу свій дзен по кварталу, Поки всі ловлять істерику, я ловлю рівновагу. Мені не треба гонитви та зайвої слави, Життя й так — трилер, двори — декорації драми. Та я не герой, не месник, не легенда двора — Я просто тихий спостерігач… капібара. Приспів Капібара… не нервує, не кричить, Просто пливе по течії, як життя летить. Капібара… світ шалений, круговерть, Та я тихий, мов болото — все приймаю, як є. Фінал І якщо в цьому світі все горить, мов пожежа, Я все одно повільний, і мені не треба втеча. Бо в серці моєму — спокій, хоч навколо жара, І я йду по району, мов святий капіба-ра.