не понятие

Темні вулиці, і я знов один, Світло ліхтарів — як холодний дим. Друзі десь зникли, лишився я сам, Серце мов камінь, не вірю словам. Кожен мій крок — це боротьба з собою, Сміюсь назовні, але біль зі мною. Сни стали сірі, як цей район, Я загубив себе серед цих стін і бетон. (Приспів) І знову ніч, і знову тиша кричить, Душа мовчить, але всередині горить. Я шукаю світло серед темряви дня, Але здається — світ забув про мене й ім'я. (Куплет 2) Пам'ятаю час, коли було інакше, Мрії літали, тепер вони важчі. Кожне "пробач" вже нічого не значить, Минуле тримає — і серце не бачить. Я писав рядки, щоб вижити тут, Де кожен друг може стати як суд. І якщо впаду — ніхто не підніме, Бо в цьому світі кожен сам за себе. (Аутро) І може колись я знайду свій шлях, Де не буде болю і страху в очах… А поки пишу — це мій крик у тиші, Може хтось почує… може стане ближче.