Рву Тишу

Засвітилося сонце, зайшла зоря — Я виходжу на біт, це мій час, моя гра. Місто дихає римами, вулиці — флоу, Я несу своє слово, наче правди вогонь. З-під під’їздів до неба летить мій рядок, Кожен крок — це удар, кожен звук — це поток Я з землі, де тримаються люди за честь, Де не купиш душу, хоч пропонують кеш. прспів Мікрофон — як зброя, без крові й зла, Я стріляю думками — прокидайся, братва. Світ міняє маски, та я бачу нутро, Мій реп — це не тренд, це живе ремесло. куплет 2 Засвітилося сонце, зайшла зоря — Новий день, новий шанс, нова сила в словах. Я читаю за тих, кого не чуть давно, Поки біт серце б’є — я стою все одно. Я не з глянцю обкладинок, не з пустих ідей, Мій шлях — це пил доріг і тінь важких людей. Тут навчили мовчати, коли хочеш кричать, Але я рву тишу, бо не вмію мовчать. прспів Мікрофон — як зброя, без крові й зла, Я стріляю думками — прокидайся, братва. Світ міняє маски, та я бачу нутро, Мій реп — це не тренд, це живе ремесло.