Одного разу вночі ми стали самотніми І залишились одні,лиш з своїми загонами твої сльози на щоці,але ми знову не спробуєм знову не спробуєм бути разом,прости твої очі такі знайомі,впізнаю серед мільйонів, але не сьогодні,знову запив Ти вирвалась із полону,моєї душі із льоду але я майже її розтопив Для тебе усе для тебе, але все було даремно, ми не дочекалися весни твоє серце-моя планета,мій всесвіт-твоя душа але все це тепер лише уві сні