і наступіла тішена і Луна атражаєтса в глазах звьозди на нєбе светят так ярка меня асліпльая куда я іду я не панімаю што я іщу я не знаю чево я хачу я нє іщу І смисел жизні я нє панімаю І вот снова ета ноч накриваєт гарада І я панімаю што упускаю сваї гада в нікуда і смисил жизні я даганяю і апганяю я паверел в ту мечту што світла так ярка Мая мечта ета Луна ана так далеко но светєт так ярка і заставляє меня веріть в нійо і даже еслі ти іщо не панімаєш чево ти хочеш і за кем скучаєш І кагда ноч накроїт гарада ти замечтаєш і не засипаєш і єслі слишиш еті слова ти пасматрі на луну і увідіш там сєбя Атраженія луни в тваїх глазах застави улибнутса не толька тєбя да ета Луна ана даліко но светіт так ярка в акруженії звьозд ана асліпляєт небо накриваєт з головою і снова ноч 2 вална ти замечтаєш еті слава не опускаєш і не забуваєш ету ноч ана твая забіра їйо сєбе і не отпускай і адайся луне не здавай назад ана отведьот тєба в мір тваєй мечти і патєхоньку ти засипаєш Ноч Луна Звьозди Засипай Мечта с тобой