І повзе ліниво човен І гуркоче, і бурчить Відки взявся, я не знаю Чим прийдеться закінчить Хвиля радісно плюскоче Та леститься до човна Мов дитя цікаво шепче І розпитує вона Хто ти, човне, що шукаєш Звідки і куди пливеш І зачім туди шукаєш Що пробув, чого ще ждеш? Біг мій вічний, вже не знаю Хвиля носить, буря рве Скали грозять, надять, просять В собі береги мене Мене Що тут думать, що тужити Що питатися про ціль? Нині жити, завтра гнити Нині страх, а завтра-біль Кажуть, що природа мати Держить нас, як їм там тре Навкінці мене цілого Знов до себе відбере... Хто ти, човне, що шукаєш Відки і куди пливеш І зачім туди шукаєш Що пробув, чого ще ждеш? Біг мій вічний, вже не знаю Хвиля носить, буря рве Скали грозять, надять, просять В собі береги мене Мене Не один втонув тут човен…