наче забутий туман трісе на грудях так мій талісман ти попадай в теорію зла і немає там вихиду ти лиш одна тихий собі білий вовк роки неначе поплили у шовк цей вічер спасає людей з каяття та не обираючи їх навмання соцне заходить всій лад ще непридумали стільки баллад ти наче повтвора захована в міль та зовсім не чути хто наступна ціль