Якби мав би померти сьогодні, Я б згадав би про наші обійми, Я б згадав,як було нам добре, Я б згадав,як були ми вільні. Якби мав би померти сьогодні, Я б сказав,що тебе я кохаю І шляху іншого я не бачу, І шляху іншого не маю. І здолавши всі наші дороги, Як у морі, розправив вітрила Ти— єдина хто в мене вірить Ти — єдина даєш мені крила В твоїх обіймах,все стає вільно Бачу в очах твоїх все своє. В твоїх обіймах,все стає вільно Бачу в очах твоїх Всесвіт є. В твоїх обіймах,все стає вільно Бачу в очах твоїх все своє. В твоїх обіймах,все стає вільно Бачу в очах твоїх Всесвіт є. Ми з тобою,як діти в школі Тільки проходим життєве навчання Мені б не хватило ні крейди,ні дошки Щоб написать це зізнання. Я знаю, тільки сам на сам Ти розумієш мій внутрішній стан Мій внутрішній храм,життєвий туман Коли лихо — ти там, Ти мій океан,Маріам Мало - помалу я вийшов з чорної хмари, Там ,де лунали удари і моє серце палало. Знаєш,не знаєш,ніби з ниток виплітаєш, І в молитвах пам'ятаєш,чим загоюєш рани. І здолавши всі наші дороги, Як у морі, розправив вітрила. Ти — єдина,хто в мене вірить, Ти — єдина,даєш мені крила. В твоїх обіймах,все стає вільно, Бачу в очах твоїх все своє. В твоїх обіймах, все стає вільно Бачу в очах твоїх Всесвіт є. В твоїх обіймах,все стає вільно, Бачу в очах твоїх все своє. В твоїх обіймах, все стає вільно Бачу в очах твоїх Всесвіт є.