Вітрила надії кохання та мрії чудесні події і В пошуках цілі збагнув що події утонуть в надії мрійника прірва безодні зітхання і біль. Ти віриш що стане теперішні краще минуле закінчилось А як же інакше майбутнє вже не за горам ласкає тебе красиво словами крім дій немає нічого, крім слів просте простослівя ,але ж турбот не хотів я,я як вітер навіщо до тебе на крилах летів навіщо ,навіщо ти мрієш якщо ти ,вже знаєш що завтра забутим навіки зітлієш. Пізнавши безодню ти вийшов назовні сказавши крізь зуби що може все ж хочеш зіграти ту роль юнака той що вірить та пошепки сам собі (немає надії) Розбитий ,поколотий ,як камінь у воду нещастя та болю , сумна твоя доля . В безодні надій ти далі тлій, в безодні надій ти тільки тлій... тлій Не хочу,!чи хочу ?щось мати й любити чи навіть кохати ,навіщо тремтіти навіщо кричати навічно зітліти але й не вмирати вмирати вмирати... Крокуєш ідеш ,ти наче приречений на вічні негоди ,на сум та дефолти Крихкі та прості перепони . Не хочеш ти жити , а лише сум , та тужити Не борешся ти , не має мети Твоя душа перетвориться в дим Та пам'ятай що в світі ти не один , Піднявшись на гору , ти станеш вагомим , змінивши палітру ти будеш як вітер . У райдуги є кольори та не всі , Завжди май натхнення , і ціль проклади та йди до мети